|
ІСТОРІЯ СЕЛА ХОДОВИЧІ Село Ходовичі розташоване в межах Стрийського району Львівської області, Ходовицької с/Ради. Лежить село в напрямі на північний схід від міста Стрий, на віддалі від нього 12км. Через село проходить залізниця Львів-Чернівці. Село лежить на правому березі річки Стрий. Ріка протікає з південного заходу на північний схід і біля м. Жидачева впадає в річку Дністер. Назва села походить від слів 'ходити на віче'. На схід від села розташоване село Стриганці, на захід — село Піщани.( колись Татарське) З цих сіл люди сходились на віче в центр, тобто с.Ходовичі. Площа, де раніше відбувались збори — віче, тепер розлита новим руслом річки Стрий. Колись на території сучасного русла була основна вулиця села. Перші згадка про село Ходовичі зустрічається в записах Антоні Прохаска 'Історія міста Стрия' , на польській мові. Згадується, що польський король Владислав Ягайлович 1427 надав Стрийському костьолу по німецьку праву село Ходовичі, де скоро була побудована корчма. До Стрийського костьолу з цього часу надходив збір з жителів села : десятина солоду, десятина муки, що мололося в Ходовицькому млині, а також десятина снопів. Надходив збір з фільварку, від кожного лану — один мішок тих культур, які вирощувались. В 1699р. село вдруге було знищене татарами. Звідси татари направилися в м. Стрий і вщент його знищили з усіма навколишніми селами. Наводяться приклади пізнішого розливу ріки. Вже в 1742р. річка так розлилась, що проклала собі нове русло, яким розділила с.Ходовичі на дві частини. Частина селян, рятуючись, знайшли притулок в с.Бережниці, де жив заможній поміщик, який не бажав повернути назад збіглих селян. Такі розливи повторювалися кожного десятиріччя і приносило велике лихо селянам. А частина села від часу повені носить назву і до тепер Ходовицький Луг. Через село Ходовичі прокладається залізниця. Як розповідає Михайлович Михайло( житель села Ходовичі, бувший війт), що будівництво залізниці було підпорою для селян. Селяни наймались на роботу і цілими днями тягали із р.Стрий шутер, пісок на будівництво залізниці. Не дивлячись на тяжкі умові праці, деякі селяни на зароблені гроші(грейцарі) змогли придбати ділянки землі. Частина селян, продавала свою землю і їхала за межі Батьківщини. Особливо багато селян виїхало за океан, починаючи з 1912року. В 1888році польські сім'ї, яких тоді налічувалося 12, побудували школу. Будували школу селяни своїми руками, відбуваючи поденщину. Тяжким і злиденним було життя людей с.Ходовичі під гнітом панської Польщі. Кількість землі, яка належала населеному пункту до 1940р. становила 572га. В селі нараховувалось 84 господарства, в т.ч. безземельних і малоземельних. Становище людей покращилось, коли у 1933 році групою поляків був збудований склозавод. Першим директором заводу був Ігнатьєв Володимир. Крім того в селі була олив'ярня, в якій працювало 15 найманих робітників. В 1944р. коли німецько-фашиські загарбники відступали, то частково зруйнували завод. Повному знищенню склозаводу фашистам перешкодила група робітників на чолі з Яцурою Петром. Село було окуповано німецькими фашистами 3 липня 1941р. Місцем боїв населений пункт не був. На роботу в Німеччину було вивезено 47 жителів села. Станом на 1 липня 1963р в селі нараховувалося 180 будинків, тепер збудовано ще біля 100 нових будинків. Тепер в селі є медпункт, ощадкаса, пошта, дев'ятирічна школа, розпочато будівництво нової середньої школи, клуб, бібліотека. З дня народження академіка Ф. Колеси на відзначення його сторіччя в селі відкрито музей, адже тут, в Ходовичах, пройшли дитячі та юнацькі роки. В с.Ходовичі часто приїжджали фольклорні експедиції записували пісні різних жанрів. В жовтні 1991р. в селі були відкриті пам'ятники великим синам України - Т.Г.Шевченку і І. Я.Франку. А у 2006р. відкрито нову школу. Надовго в пам'яті жителів залишиться згадка про історію походження рідного села, і кожен в своїй пам'яті перегортатиме сторінки історії свого рідного села, де він народився, де проводить своє життя, де жили його предки. І крізь свого життя пронесе іскорку любові до свого села, до народу, до своєї рідної землі і матері України. |
26 січня 2010
|
| Закрити |
